Лекція 2. Поняття документа; функції і ознаки документа; конфіденційність документів. 1. Поняття документа . Документи є засобами свідчення, доведення певних фактів і тому мають велике правове значення. Вони широко використовуються у повсякденній діяльності людей. Як носії інформації документи сприяють поліпшенню внутрішньої організації підприємств, установ, служать підставою для прийняття рішень тощо. Документ (від. лат. documentum) — це в дослівному перекладі зразок, посвідчення, доказ, письмовий акт, який може слугувати доказом юридичних відносин або фактів, що породжують правові відносини. У повсякденному житті “документ — це засіб фіксації відомостей про факти, події, явища об’єктивної дійсності та розумової діяльності людини. . Як правило, документ асоціюється з предметом, частіше плоским, на якому в символіко-знаковій формі закріплені якісь факти, юридичні відносини, зобов’язання. Документ як засіб закріплення інформації, її обробки, зберігання і подання в сфері соціального управління є унікальним матеріальним утворенням . У юридичній літературі на сьогоднішній день немає єдиного загальноприйнятого поняття документа. Нині документ є засобом не тільки фіксації юридичних фактів, відносин, а й управління соціальною діяльністю. Комп’ютеризація і автоматизація обробки інформації змінили функції та властивості документів, їх зовнішній вигляд (писемність і паперовість). Вони набули нових форм та змісту. 1.2.Класифікація документів. Документи класифікуються за різними критеріями: За способом фіксації інформації вони поділяються на письмові, графічні, фото-, фоно-, кінодокументи: -письмові – всі рукописні та машинописні документи; -графічні – креслення, графіки, карти, малюнки, схеми, плани; -фото, кінодокументи дають можливість зберегти об’єкти, явища, процеси, які неможливо зафіксувати іншими способами; -фонодокументи -дають можливість зробити звукозапис інформації: За змістом документи поділяються на організаційно-розпорядчі, фінансово-розрахункові, постачальницько-збутові та ін. За найменуванням – положення, накази, розпорядження, інструкції, звіти, акти, записки, листи, ордери, плани, баланси та ін. За способом виготовлення – типові, трафаретні, індивідуальні: -типові складаються заздалегідь і служать текстом-зразком для індивідуальних. На їх основі складаються конкретні документи із збереженням композиції, форми, тексту зразка; -у трафаретних – частина тексту віддрукована на бланку, а частина вписується при його заповненні; -індивідуальні документи створюються кожен раз заново і складаються довільно (доповідні та пояснювальні записки та ін.). За ступенем складності документи поділяються на прості і складні: -прості містять одне питання; складні – два чи кілька. За місцем складання – внутрішні і зовнішні.: -внутрішні створюються на тому чи іншому підприємстві, де вони й функціонують; зовнішні – ті, що надійшли ззовні обо надійшли іншим підприємствам, установам, громадянам. За терміном виконання – термінові і нетермінові. За походженням – службові та офіційно-особисті (іменні): -службові – створюються в організаціях, установах, на підприємствах з питань їх діяльності; -офіційно-особисті – стосуються конкретних осіб (заяви, листи, скарги .). За ступенем гласності – звичайні, секретні, для службового користування. За юридичним значенням документи поділяються на справжні та підроблені. Справжні бувають дійсними, які мають на даний момент юридичну силу, і недійсними – документи, що з якихось причин втратили юридичну силу. 1.3.Підробка документів. .Підробка документів може бути матеріальна чи інтелектуальна. Матеріальна підробка – коли до справжнього документа замість правильних вносять неправильні відомості, роблять виправлення. Інтелектуальна підробка – складання і видача документа свідомо неправдивого змісту, хоч і правильного з формального боку. Підроблений документ може повністю імітувати справжній (повна підробка) або містити окремі зміни, ...